Розглянуто процеси деградації грунтово-рослинного покриву та зменшення площі природно-просторових ресурсів внаслідок неврахування екологічних факторів розвитку міста, які вимагають послаблення антропогенного навантаження та оптимізації природної підсистеми.

Запропоновано методику аналізу податку на прибуток, яка включає розрахунок питомої ваги валових витрат у валовому доході підприємства; визначення частки, яку займає податок на прибуток серед усіх податків підприємства; відображення змін податку на прибуток підприємства у динаміці, оцінку впливу кожного фактора на розмір податку на прибуток підприємства, а також пошук відхилень між податковим і бухгалтерським податком на прибуток.

Розглянуто проблему дослідження території великих міст за умов навколишнього середовища, сприятливого для життя людини. На підставі ландшафтно-екологічного підходу проведено пофакторний аналіз території міста та виділено і запропоновано групу інтегральних факторів антропогенно-техногенного походження, що формують даний стан, а саме: техногенне навантаження опосередкованого впливу, забрудненість, природність, комфортність. На основі даних факторів розроблено й обгрунтовано класифікацію районів сприятливості для життя людини та проведено еколого-географічне районування території міста. Запропоновано класифікацію, що поєднує кількісні та якісні характеристики (оцінки), а ландшафтно-екологічні дослідження та районування базуються на комплексній системі методів. Визначено заходи щодо покращання стану міського середовища на основі здійснення раціонального природокористування у процесі урбанізації, субурбанізації.

Висвітлено теоретичні засади аудиту податків (АП) суб'єктів господарювання. Розкрито сутність, завдання та функції АП, визначено критерії та методи оцінювання його якості й ефективності. Розглянуто проблеми оцінювання впливу податкового навантаження на підприємства. Обгрунтовано методичні підходи до аналізу й аудиту податку на прибуток, земельного податку, ПДВ, податку з власників транспортних засобів. Запропоновано методи організації проведення внутрішнього та зовнішнього АП.

Узагальнено та розвинуто сутність і завдання формування фінансової безпеки підприємств на підставі аудиту податків, функції аудиту податків, критерії оцінювання фінансової безпеки підприємства на підставі визначення якості й ефективності аудиту податків, методи організації проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту податків для забезпечення фінансової безпеки на підприємствах. Удосконалено методи впливу податкового навантаження на фінансову безпеку підприємств, методи аналізу платежів до бюджету та позабюджетного фонду. Сформовано принципи оцінювання якості й ефективності аудиту податків як складової фінансової безпеки підприємств, що, крім етичних принципів, включають ще правові та економічні. Для формування фінансової безпеки підприємства вдосконалено методичні підходи до аналізу й аудиту таких податків, як ПДВ, податок на прибуток, податок з власників транспортних засобів і плати за землю. Запропоновано методи оцінювання ефективності фінансової безпеки й аудиту податків підприємства, що включають економічні показники абсолютної та порівняльної економічної ефективності, які як результати враховують одержані вигоди, а як витрати - додаткові витрати на фінансову безпеку та аудит податків. Запропоновано метод визначення впливу аудиту податків на економічну ефективність покращання фінансової безпеки підприємства, який враховує частку економічного ефекту аудиту податків у загальному економічному ефекті.

Обгрунтовано концептуальні основи обліку заробітної плати в Україні. Здійснено аналіз податкового навантаження на заробітну плату.

Удосконалено методи ефективності зовнішнього аудиту податків. На прикладі підприємств машинобудівної галузі Запорізької області розглянуто застосування методів оцінювання ефективності зовнішнього аудиту податків.

Розглянуто податкове планування господарської діяльності підприємства з метою посилення фінансової безпеки. У ході складання калькуляції на планування курсів підвищення кваліфікації та випуску газети враховано розмір податку на прибуток та ПДВ.

Удосконалено документування обліку розрахунків з постачальниками з метою зміцнення інформаційної безпеки підприємства. Сформовано схему документування розрахунків між постачальниками та покупцями залежно від терміну та форм оплати, схему документообігу розрахунків з постачальниками на підприємстві, оперограми накладної, товарно-транспортної накладної, платіжного доручення.

Досліджено облікові регістри (ОР) суб'єкта малого підприємництва за спрощеною формою як складові управління проблемними ланками та фінансової безпеки підприємства. Розкрито необхідність щодо адаптації ОР суб'єктів підприємництва з метою правильності групування інформації в обліку, своєчасності складання фінансової звітності, прозорості даних для контролю, зручності для проведення аналізу, що зумовлено сучасними реаліями економічного світу, змінами у законодавчій базі та господарськими потребами. На підставі методів порівняння, аналізу та синтезу, які надають можливість здійснювати процес з'єднання або розкладання об'єктів дослідження та порівнювати одержані результати, надано пропозиції щодо вдосконалення ОР за спрощеною формою та зроблено обгрунтовані висновки.

Обгрунтовано доцільність впровадження системи економічної безпеки підприємства на основі грошових потоків. Методи, що запропоновані у довгостроковому періоді, передбачають використання як джерел фінансування - нагромаджені умовні економічні витрати, нагромаджений умовний валовий і чистий грошовий потік, а як витрат - кумулятивні авансовані витрати та авансована вартість основних засобів. Запропоновано методи розрахунку валових: індексу умовної дохідності; умовного доходу проекту; умовної рентабельності; умовної рентабельності грошового потоку. Обгрунтувано управлінське рішення щодо впровадження системи економічної безпеки підприємства у короткостроковому періоді виробництва на основі розрахунку таких показників: валової рентабельності річної амортизації; річного валового економічного ефекту; індексу умовної дохідності валового грошового потоку; різниці між умовним валовим грошовим потоком та амортизаційними відрахуваннями, пов'язаними з упровадженням системи економічної безпеки підприємства.

Мета роботи - запропонувати методи розрахунку короткострокового періоду повернення витрат, інвестованих на створення служби економічної безпеки. Розглянуто підходи до розрахунку періоду повернення витрат, авансованих на рівні підприємства, які є методичною базою для визначення такого періоду. На рівні структурних підрозділів підприємства, на яких не випускається продукція, пропонується використовувати умовний грошовий потік як джерело фінансування авансованих витрат. Розрахунок короткострокового періоду повернення інвестицій на рівні підприємства передбачає: розподіл витрат на постійну та змінну частини протягом року; визначення продукції грошового потоку та грошового потоку, нагромаджених протягом року. Основу постійних витрат складають річні амортизаційні відрахування. Запропоновано методи визначення валового, чистого, дійсного та заданого періодів повернення витрат, авансованих протягом року на впровадження служби економічної безпеки на підприємстві.

Визначення періоду повернення витрат, авансованих у створення служби економічної безпеки підприємства протягом року, передбачає врахування взаємодії умовного грошового потоку, нагромадженого за певну кількість місяців, та постійних витрат. Основною складовою постійних витрат є річні амортизаційні відрахування. Період повернення розглядається як валовий, чистий, дійсний та заданий. Валовий (чистий, дійсний та заданий) період повернення - це час, за який буде нагромаджено валовий умовний грошовий потік, що дорівнює авансованим витратам. Валовий період повернення з урахуванням дії фактора часу пропонується визначати як відношення річних амортизаційних відрахувань, збільшених на річний коефіцієнт компаундування, до середньомісячного валового умовного грошового потоку, збільшеного на середньомісячний індекс інфляції. У короткостроковому періоді виявлено взаємозвіязок між валовим, чистим, дійсним та заданим періодами повернення витрат, авансованих у створення служби економічної безпеки. Чистий (дійсний, заданий) період повернення дорівнює валовому періоду, скоригованому на коефіцієнт перевищення валового умовного грошового потоку, нагромадженого за валовий період, над чистим (дійсним, заданим) умовним грошовим потоком.

Мета роботи - удосконалення методичних підходів до розрахунку періоду повернення інвестицій з метою визначення періоду повернення витрат на створення служби економічної безпеки підприємства. З'ясовано, що джерелом повернення інвестицій на рівні підприємства є продукція грошового потоку. Ці надходження (результат) йдуть на формування грошового потоку (витрат), який використовується на фінансування інвестиційної і фінансової діяльності. Запропоновано методи визначення валового, чистого, дійсного та заданого періодів повернення авансованих інвестицій у довгостроковому періоді, які джерелом фінансування використовують нагромаджену продукцію грошового потоку або нагромаджений грошовий потік. Запропоновано аналітичні залежності між валовим, чистим, дійсним і заданим періодами повернення авансованих інвестицій, які враховують співвідношення між нагромадженим валовим, чистим, дійсним і заданим грошовими потоками. Розглянуті варіанти повернення авансованих інвестицій на рівні підприємства нададуть можливість розробити методи визначення періоду повернення витрат на створення служби економічної безпеки підприємства.

Розглянуто вплив дії фактора часу на визначення економічної ефективності господарської діяльності підприємства за впровадження системи економічної безпеки (СЕБ). Запропоновано під час проведення розрахунків валового (чистого, дійсного, заданого) умовного індексу дохідності та валового (чистого, дійсного, заданого) умовного доходу проекту впровадження СЕБ підприємства враховувати дію фактора часу. Обгрунтовано детально такі принципи: принцип впливу дії фактора часу як на результати, так і на витрати на впровадження СЕБ підприємства; принцип врахування фінансових інтересів власника на впровадження СЕБ підприємства; принцип впливу на амортизаційну політику впровадження СЕБ підприємства; принцип впливу на період повернення авансованих і використаних інвестицій на впровадження СЕБ підприємства; принцип спрямованості на прогнозування діяльності підприємства щодо впровадження СЕБ підприємства на майбутній період.

Розкрито сутність державного фінансового контролю, його види, форми та методи. Висвітлено основні аспекти планування, організації та здійснення інспектувань. Описано прийоми та способи узагальнення, оформлення та реалізації контрольних заходів. Розглянуто особливості організації та здійснення внутрішнього державного фінансового контролю, основні завдання з реформування системи такого контролю. Висвітлено стратегічні напрями розвитку державного внутрішнього фінансового контролю в Україні. Охарактеризовано органи державного фінансового контролю. Увагу приділено функціям, завданням, загальним показникам діяльності Державної аудиторської служби України.

Розкрито методологіні аспекти теорії та практики фінансового обліку активів і пасивів у зарубіжних країнах. Висвітлено принципи та системи обліку. Розглянуто концептуальні основи, загальноприйняті принципи, моделі, національні системи бухгалтерського обліку. Подано інформацію про міжнародну систему рахунків, призначення та зміст фінансової звітності, методику складання звіту про рух грошових коштів, рахунки для обліку та порядох відображення грошових коштів у фінансовій звітності. Увагу приділено ваучерній системі обліку та контролю витрат грошових коштів, методам визначення собівартості запасів, обліку облігацій.

Розкрито основи бухгалтерського обліку за спрощеною системою, описано механізм створення та ліквідації підприємств малого бізнесу. Детально розглянуто особливості обліку й оподаткування щодо надходження та вибуття запасів і необоротних активів, розрахунків із дебіторами та кредиторами на умовах попередньої та наступної оплати, заробітної плати, доходів, витрат і фінансових результатів. Відповідно до Податкового кодексу України та внесених змін і доповнень щодо малого бізнесу висвітлено систему їх оподаткування. Значну увагу приділено обліковим регістрам, фінансовій і податковій звітності підприємств малого бізнесу.

Розкрито механізм створення та ліквідації суб'єктів малого підприємництва (СМП). Докладно розглянуто облік необоротних активів, запасів грошових коштів і дебіторської заборгованості СМП. Висвітлено особливості обліку зобов'язань, доходів, витрат і фінансових результатів СМП. Відповідно до Податкового кодексу України та внесених змін і доповнень щодо малого бізнесу висвітлено систему їх оподаткування. Значну увагу приділено обліковим регістрам і фінансовій звітності СМП.

Проведено аналіз фінансового стану та виявлено загрози як засіб прогнозування ймовірності банкрутства промислового підприємства. Для вирішення поставлених задач запропоновано застосувати методику прогнозування ймовірності банкрутства підприємств. Розглянуто діючі показники фінансового аналізу промислового підприємства, які найчастіше використовуються на практиці. Вони мають певні недоліки, оскільки складно вибрати зручну методику для проведення фінансового аналізу через їх різноманітність, крім того наявні методики не враховують галузеві відмінності, деякі методики побудовані із закордонних методик та не враховують особливості роботи вітчизняних промислових підприємств, використання деяких нормативних значень недостатньо обгрунтоване, присутня певна суб'єктивність при виборі показників та важливості їх впливу на загальний фінансовий стан підприємства. Проведено аналіз фінансового стану ТОВ "ЗТМК" з метою виявлення загроз ймовірності банкрутства за 2013 - 2017 роки, а саме проведено аналіз: ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності. Аналіз ймовірності банкрутства ТОВ "ЗТМК" проведено за моделями Альтмана, Спрингейта, Таффлера і Тішоу, Сайфуліна-Кадикова, Ліса, Конана і Гольдера, Бівера за 2013 - 2017 роки. Для оцінювання фінансового стану промислового підприємства запропоновано використовувати ряд методів: коефіцієнтний, комплексний, інтегральний, беззбитковий, рівноважений, оцінки фінансової стійкості підприємства. У процесі оцінювання ймовірності банкрутства підприємства, і відповідно, його кредитоспроможності рекомендовано розрахувати такі основні блоки показників: показники рентабельності та прибутковості; показники ліквідності; показники фінансової стійкості; показники оборотності. Серед представлених моделей дослідження ймовірності банкрутства немає методики з достовірними результатами діагностики. Оскільки при використанні зазначених методик прогнозування ймовірності банкрутства було отримано суперечливі результати про загрозу банкрутства.